-
1 right to attend
право бути присутнім (в залі судового засідання, на засіданні палати законодавчого органу тощо) -
2 ex officio
ком., мен. через посаду; посадове право; завдяки обійманій посадіслужбове становище, що дає особливі переваги, певні обов'язки та привілеї; ♦ особа з таким становищем має право без формального призначення бути членом комітетів, рад тощо═════════□═════════ex officio member of the finance committee член фінансового комітету за посадовим правом; to be present at the board meeting ex officio бути присутнім на засіданні ради за посадовим правом═════════◇═════════ex officio < лат. дослівно from office — від служби -
3 meeting
n1. збори, засідання, нарада; мітинг2. зустріч- annual meeting щорічні збори, щорічне засідання '- briefing meeting інструктаж, інструктивна нарада- business meeting ділова зустріч- closing meeting заключне засідання, заключна зустріч- emergency meeting негайна/ невідкладна нарада; невідкладна зустріч; надзвичайне засідання- initial meeting перша зустріч- mass meeting масовий мітинг- ministerial meeting нарада або зустріч на рівні міністрів- official meeting офіційне засідання- panel meeting нарада спеціалістів- periodic meeting періодичне засідання- personal meeting особиста зустріч- plenary meeting пленарне засідання- political meeting політичний мітинг- preparatory meeting підготовче засідання- private meeting закрите засідання- public meetinga) загальні збори, мітинг представників громадськості- round table meeting засідання за круглим столом/ на рівних правах- secret meeting таємна зустріч- summit meeting зустріч на найвищому рівні- unofficial meeting неофіційне засідання- meeting in camera засідання за закритими дверима- meeting of heads of government нарада глав урядів- location and convocation of meeting місце проведення і скликання зустрічі- modalities of the meeting умови зустрічі- notice of meeting повідомлення про збори/ нараду- overlapping with other meetings дублювання з іншими засіданнями- results of the meeting результати/ підсумки зустрічі- right of meeting право зборів- to address a meeting виступити на зборах- to adjourn a meeting відкласти/ перенести засідання- to attend a meeting бути присутнім на зборах- to call a meeting скликати нараду- to cancel a meeting відмінити нараду/ зустріч- to chair a meeting бути головуючим на нараді- to conduct a meeting проводити нараду/ засідання- to consult the meeting проконсультувати учасників засідання- to dismiss a meeting розпустити тих, хто зібрався- to disrupt a meeting зірвати нараду/ збори- to dissolve a meeting розпустити/ закрити збори/ нараду/ мітинг- to hold a meeting проводити нараду/ засідання- to open a meeting відкрити збори/ нараду/ мітинг- to postpone a meeting відкласти/ перенести засідання- to put off a meeting відкласти/ перенести засідання- to sanction a meeting схвалити/ санкціонувати нараду/ зустріч- to take the consensus of opinion of the meeting попросити збори виразити свою думку -
4 evidence
1. n1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ2) очевидність, явністьin evidence — наявний, помітний
3) юр. доказ4) свідок5) показання свідка6) юр. документ, що підтверджує певне право2. v1) свідчити, показувати2) доводити; бути доказом* * *I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
5 warrant
1. n1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказwarrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист
warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)
2) юр. повноваження, правомочність; доручення4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження5) відповідальна особа; особа, що дає наказ6) захисник, заступник7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення8) шотл. поручитель, гарант9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду
10) патент11) військ. дозвіл; наказwarrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман
2. v1) виправдувати, бути (служити) виправданням2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина
3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати4) розм. висловлювати упевненість; запевнятиI'll warrant you that... — запевняю вас, що...
5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)6) передвіщати, провіщати* * *I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
6 evidence
I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом
См. также в других словарях:
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
збір — збо/ру, ч. 1) Дія за знач. збирати 7 10). 2) Дія за знач. збирати 2) і збиратися 1). || Сигнал збиратися. 3) Нагромадження чого небудь завдяки поступовому збиранню. 4) Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел. || Форма податку.… … Український тлумачний словник
спільний — а, е. 1) Який належить усім чи багатьом. || Який належить одному та іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб. || Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). •• Спі/льна вла/сність… … Український тлумачний словник
